Employment Discrimination and Inaccessible Infrastructure in Winnipeg Community

Breaking Barriers: Advocating for a More Accessible Winnipeg

Manitoba is striving to become an inclusive province where everyone—regardless of physical ability—feels like a valued member of society. This vision is embodied in initiatives like Breaking Barriers for Inclusive Manitoba, a U Multicultural channel project dedicated to highlighting individuals and organizations working to improve accessibility and social programs for people with disabilities.

Among those advocates is Oleksandr Korniiko, a Mobility Coach and Disabilities Specialist with Winnipeg Trails. Actively involved in making Winnipeg’s public spaces more inclusive, Korniiko brings both professional insight and lived experience to his work, shedding light on the daily realities people with disabilities face in the city.

Navigating Inclusivity: Challenges and Triumphs

Canada is often regarded as one of the world’s most inclusive countries, but as Korniiko emphasizes, that reputation does not always match reality. While there are strengths—such as universal healthcare and supportive school systems for children with disabilities—gaps remain, particularly in employment and infrastructure.

Sidewalks in Winnipeg, for instance, can be difficult for those with mobility challenges, and dedicated bike paths are often lacking, impacting people who use adaptive bicycles for transportation or leisure. Canada, he says, is progressive—but not perfect. There’s always room for improvement.

Winnipeg Trails: Movement, Belonging, and Innovation

Winnipeg Trails plays a key role in addressing those gaps. The organization promotes inclusive recreation, encouraging people with disabilities to stay active and connected. Their philosophy is straightforward: don’t stay at home—get out, move, and engage with your community.

For those who can't easily leave home, Winnipeg Trails offers “Online Exercise,” a virtual training program led by Korniiko and supported through a WhatsApp group that fosters peer connection. Held twice a week, these sessions are designed to reduce isolation and promote well-being.

Beyond virtual initiatives, Winnipeg Trails offers a variety of adaptive in-person programming:

• Adaptive Cycling: Using recumbent tricycles, individuals who use wheelchairs can experience the freedom of cycling.

• Sitting Skiing: In winter, participants use sit-skis to enjoy outdoor recreation in the snow, often becoming returning regulars.

• Ski Lab Mobile Program: Each winter, Winnipeg Trails brings sit-skis to community centres across the city, offering safe and supported access to the activity. A similar initiative takes place during the summer months with adaptive cycling.

These programs serve not only as a means of physical activity but as pathways to community, connection, and personal growth. They offer people with disabilities opportunities to discover new hobbies, enjoy the outdoors, and build friendships—all of which contribute to the city’s social “plus-value.”

Barriers in the Workforce

While inclusivity has advanced, Korniiko draws attention to less visible forms of discrimination—particularly in employment. He describes a recurring scenario: candidates with disabilities receive initial interest after submitting strong résumés, only to be quietly passed over after in-person interviews. This kind of “veiled discrimination,” he explains, is rarely acknowledged directly, but its effects are real.

Additional barriers, such as limited English proficiency or unfamiliarity with digital tools, can further complicate the job search process. For newcomers or immigrants with disabilities, these challenges are often compounded.

Korniiko encourages individuals to lean into their strengths rather than retrain in entirely new fields—advice rooted in his own journey. Finding community, he says, is equally essential. Supportive environments like Winnipeg Trails allow people to learn from one another, share experiences, and tackle barriers together.

The Role of Community and Small Gestures

Community support has been vital in Korniiko’s life, particularly from his wife and family. He credits Winnipeg Trails for creating an environment where he felt welcomed and respected—even before he had mastered English. The organization’s flexibility and openness allowed him to learn through experience, even taking on customer-facing roles in their bike shop to improve his language skills and broaden his connections.

Korniiko also believes in the power of small, respectful actions. Offering assistance by simply asking, “Do you need help?”—rather than assuming—can be meaningful. He recalls a humorous but telling story: a friend in a wheelchair was offered money at a gas station, a moment that revealed how easily others can make misguided assumptions about disability and financial need.

Winnipeg’s Accessibility Landscape: Progress and Limitations

Winnipeg has made strides in accessible public transportation. All city buses are equipped with ramps, and passengers generally show patience and understanding. These small indicators, Korniiko says, reflect a broader culture of respect.

But winters remain a challenge. Snow and ice can render sidewalks unusable for wheelchair users, reducing outdoor activity and increasing isolation. This is why Winnipeg Trails’ virtual programming is particularly vital during colder months.

Korniiko isn’t directly involved in city planning, but he believes public engagement and continued advocacy will be key to improving mobility infrastructure. Making Winnipeg’s parks, sidewalks, and bike paths fully accessible is an achievable goal, with the right will behind it.

Looking Forward: Inclusion as a Shared Responsibility

Ultimately, Korniiko’s message is one of resilience and possibility. He sees people with disabilities in Canada living full lives, engaging in recreation, work, and community. While systemic changes are important, he stresses that meaningful progress often comes from everyday decisions—how we treat one another, how we design public spaces, and how we think about inclusion.

Even small signs of progress—like inclusive mannequins in store windows—reflect growing awareness and a collective move toward a society where everyone, regardless of ability, can feel seen, respected, and empowered.

--

Манітоба прагне стати інклюзивною провінцією, де кожен, незалежно від своїх фізичних можливостей, почувається цінним членом суспільства. Це зобов'язання проявляється в таких ініціативах, як «Руйнуючи бар'єри для інклюзивної Манітоби» — проєкт каналу «U Multicultural», присвячений висвітленню зусиль окремих осіб та організацій, що працюють над покращенням доступності та соціальних програм для людей з інвалідністю. 

Одним з таких захисників є Олександр Корнійко, тренер з мобільності та спеціаліст з питань інвалідності у Вінніпезьких стежках (Winnipeg Trails). Він активно займається тим, щоб міські простори Вінніпегу ставали більш інклюзивними та зручними для всіх. Нещодавно Корнійко поділився своїм досвідом та думками щодо реалій, з якими стикаються люди з інвалідністю у Вінніпезі. 

Навігація в Інклюзивності: Виклики та Перемоги у Вінніпезі 

Канада пишається своєю репутацією однієї з найбільш інклюзивних країн світу, але, як зазначає Олександр Корнійко, це не ідеальна утопія. Хоча країна досягла успіхів у таких сферах, як медичне обслуговування та підтримуючі шкільні програми для дітей з інвалідністю, все ще є сфери, що потребують покращення, зокрема щодо міської інфраструктури та можливостей працевлаштування. 

Корнійко підкреслює, що, хоча Канада прогресивна у своєму підході до інклюзивності, завжди є куди рости. Він зауважує, що тротуари Вінніпегу можуть бути складними для людей з обмеженими можливостями пересування, а спеціалізованих велосипедних доріжок часто бракує, що впливає на людей, які покладаються на велосипеди для активного відпочинку. 

Вінніпезькі стежки: Сприяння Руху та Зв'язку 

Winnipeg Trails відіграє вирішальну роль у подоланні цих прогалин у доступності. Організація присвячена заохоченню людей з інвалідністю до активнішого та залученого життя в громаді. Їхня філософія проста: не сидіть вдома; виходьте, спілкуйтеся та живіть повним життям. 

Для людей з обмеженою рухливістю, яким важко виходити з дому надовго, Winnipeg Trails пропонує інноваційну онлайн-програму вправ під назвою «Online Exercise». Корнійко проводить ці віртуальні тренування, а група в WhatsApp дозволяє учасникам спілкуватися та залишатися активними разом. Ці заняття, які зазвичай проводяться двічі на тиждень, розроблені для боротьби з соціальною ізоляцією та заохочення руху. 

Окрім віртуальних програм, Winnipeg Trails пропонує низку очних заходів: 

• Адаптивний велоспорт: Організація надає спеціалізовані лежачі триколісні велосипеди, ідеальні для тих, хто користується інвалідними візками, дозволяючи їм відчути радість їзди на велосипеді. 

• Сидяче катання на лижах: Взимку сидячі лижі є популярним варіантом, що дозволяє людям відчути приплив адреналіну від катання на лижах. Корнійко відзначає величезне задоволення, яке учасники отримують від цих занять, часто стаючи завзятими постійними відвідувачами. 

• Мобільна програма «Лижна лабораторія»: Щорічно, взимку, Winnipeg Trails привозить свою «Лижну лабораторію» до різних громадських центрів міста. Це дозволяє людям спробувати сидячі лижі за допомогою кваліфікованих фахівців, забезпечуючи безпечний та приємний досвід. Подібні програми пропонуються для велоспорту влітку. 

Ці ініціативи мають вирішальне значення для створення соціальної «плюс-вартості» у Вінніпезі. Вони надають людям з інвалідністю можливості: 

• Займатися фізичною активністю: Сприяти здоров'ю та благополуччю. 

• Спілкуватися з однолітками: Боротися з ізоляцією та розвивати почуття спільноти. 

• Відкривати нові хобі: Покращувати якість життя та особисте задоволення. 

• Насолоджуватися природою: Дозволяти кожному насолоджуватися парками та стежками Вінніпегу. 

Навігація Працевлаштування та Суспільних Уявлень 

Хоча Канада пишається своїм інклюзивним іміджем, Корнійко проливає світло на тонкі форми дискримінації, особливо у працевлаштуванні. Він описує поширений сценарій, коли люди з інвалідністю отримують позитивні початкові відгуки щодо своїх резюме, але потім їх тонко обходять під час особистих співбесід. Ця «завуальована дискримінація» може бути гнітючою, оскільки прямі причини відмови рідко надаються. Корнійко наголошує, що недостатнє володіння англійською мовою або навички онлайн-роботи можуть ще більше ускладнити пошук роботи для людей з інвалідністю. 

Його особистий шлях підкреслює важливість наполегливості та самосвідомості. Корнійко радить не перенавчатися в нових сферах, якщо людина вже сильна в іншій. Замість цього він виступає за зосередження на своїх сильних сторонах та пошук правильного шляху. Він також підкреслює цінність спільноти та спільного досвіду, відзначаючи, що такі організації, як Winnipeg Trails, створюють середовище, де люди можуть вчитися один у одного та долати труднощі разом. 

Сила Спільноти та Малих Жестів 

Знайти підтримуючу спільноту надзвичайно важливо, особливо для нових іммігрантів. Корнійко називає свою дружину та родину своєю найбільшою опорою. Він підкреслює глибокий вплив Winnipeg Trails, де він почувався бажаним і цінним, навіть з обмеженим знанням англійської мови. Гнучкий та підтримуючий підхід організації дозволив йому вчитися та розвиватися, створюючи середовище, де помилки розглядаються як можливості для навчання. Він навіть активно шукав ролі, які передбачають спілкування з клієнтами у їхньому веломагазині, щоб покращити свою англійську та спілкуватися з більшою кількістю людей. 

Корнійко вважає, що, хоча великомасштабні політики важливі, індивідуальні дії можуть колективно змінити суспільство. Він закликає кожного: 

• Пропонувати допомогу з повагою: Просто запитати «Чи потрібна вам допомога?» замість того, щоб припускати або діяти без згоди, може мати величезне значення. 

• Кидати виклик припущенням: Корнійко поділився кумедним анекдотом про друга в інвалідному візку, якому на заправці запропонували гроші, просто виходячи з припущення про потребу. Це підкреслює, як часто люди неправильно оцінюють можливості та фінансовий стан людей з інвалідністю. 

Ландшафт Доступності Вінніпегу: Прогрес та Перешкоди 

Вінніпег досяг значних успіхів у доступності громадського транспорту. Корнійко зазначає, що всі міські автобуси обладнані пандусами для користувачів інвалідних візків, і пасажири, як правило, проявляють терпіння та розуміння. Це свідчить про культуру толерантності та поваги. 

Однак залишаються проблеми, особливо протягом довгих зим Вінніпегу. Сніг та лід можуть зробити тротуари непрохідними для користувачів інвалідних візків, що призводить до зменшення активності на свіжому повітрі. Ось чому онлайн-програми Winnipeg Trails є настільки життєво важливими, надаючи альтернативу для людей, які можуть почуватися ізольованими через зимові умови. 

Хоча Корнійко не знає конкретних планів міста щодо покращення інфраструктури мобільності, він вважає, що збільшення громадської участі та адвокації прискорить прогрес у створенні повністю доступних парків та велосипедних доріжок Вінніпегу. 

Зрештою, послання Корнійка – це послання розширення можливостей та стійкості. Він бачить, як люди з інвалідністю в Канаді ведуть повноцінне життя, активно беручи участь у відпочинку, роботі та дозвіллі. Він вважає, що Канада створила середовище, яке сприяє бажанню жити і процвітати, де люди не обмежені своїми вадами. Інтеграція людей з інвалідністю в основне суспільство, навіть у невеликих проявах, таких як інклюзивні манекени в магазинах, багато говорить про зростаючу суспільну обізнаність.